Головна > Дунайський регіон
Дунайський регіон охоплює одну пʼяту частину Європейського союзу із понад ста мільйонами жителів, оскільки річка Дунай має протяжність понад 2,900 км і вся, від витоку до дельти, проходить по території десяти країн, серед яких Україна, зʼєднуючи німецький регіон Шварцвальд і Чорне море. Ще чотири держави розташовуються на території й басейну, а 15 – частково охопленні ним.
Наразі конгломерат дунайських країн, які обʼєдналися у рамках реалізації Дунайської стратегії, налічує такі держави:
– девʼять країн-членів ЄС: Німеччина (а саме федеративні штати Баварія та Баден-Вюртемберг), Австрія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Словенія, Хорватія);
– пʼять країн-кандидатів (Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Україна і Молдова).
В Україні містяться три основних притоки Дунаю – річки Серет, Прут та Тиса, розташовані у Карпатах, водночас загальна довжина української суднохідної ділянки Дунаю складає 172 км.
Територіально-адміністративними одиницями України, які відносяться до Дунайського регіону, є чотири області загальною площею понад 68 тисяч квадратних км та з майже шістьма мільйонами населення. Умовно їх можна поділити на дві частини – “лісову”, до якої входять Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька області, та, відповідно, “степову” Одеську область, яка крім виходу на Дунай має безпосередній вихід до Чорного моря. Така розбіжність можлива завдяки тому що протяжність Дунаю та його різноманітний рельєф створюють унікальні умови для формування різних видів клімату, відокремлених один від одного.
Згідно зі статистичними даними, західні регіони мають високу щільність населення і низький рівень урбанізації, південний – навпаки. Крім того, всі області є прикордонними, що спрощує міжнародне співробітництво, торгівлю та подорожування з сусідніми державами.
3 погляду територіального розподілу українська частина Дунайського регіону є фрагментованою, характеризується історично обумовленими соціально-економічними, мовними, природно-кліматичними та ландшафтними особливостями, наявністю компактних етнічних анклавів.
