У межах роботи України в роботі Міжнародної комісії із захисту річки Дунай ми послідовно формуємо свою позицію щодо управління басейном Дунаю та адаптації до кліматичних викликів. Сьогоднішня нарада щодо участі України в МКЗД вийшла далеко за межі протокольного заходу. Фактично йдеться про момент стратегічного вибору, коли міжнародна водна політика переходить у площину конкретних національних рішень, здатних визначати розвиток макрорегіону на роки вперед.
Для розуміння контексту: ICPDR — це головний арбітр та координатор, який формує «правила гри» для всіх країн басейну Дунаю. Саме тут затверджується інтегральний План управління річковим басейном та План управління ризиками повеней. Фактично, це водна конституція Європи, яка визначає, куди підуть інвестиції, як розвиватиметься судноплавство і як країни протистоятимуть кліматичним змінам. Для України бути присутньою тут означає не безпосередньо впливати на архітектуру рішень.
Надважливі акценти щодо цієї співпраці розставив Юрій Маслов, президент Асоціації «Стратегія ЄС для Дунайського регіону» та голова Басейнової ради Нижнього Дунаю. За його словами, принципово важливо, щоб український голос звучав не факультативно, а був основою для спільних підходів та проєктних рішень. Адже Басейнова рада є тим містком, що щодня тримає зв’язок між державою, громадами та реальною економікою регіону.
Юрій Маслов підкреслює, що для нашої держави питання водності та гідрологічної стійкості Нижнього Дунаю сьогодні набуває екзистенційного значення. Це значно масштабніше, ніж просто виконання екологічних директив чи отримання «галочки» від Брюсселя. Це питання стратегічної стійкості України та функціонування нашого річкового кластеру як безальтернативного логістичного шляху. Водна дипломатія тут стає прямим елементом національної безпеки, адже йдеться про збереження життєздатності цілого регіону в умовах війни.
“Важливо, що в порядку денному ICPDR на 2026 рік звучить і тема водної стійкості до посух, і оцінка впливів війни на Нижній Дунай та дельту. Це ті напрями, де Україна має повне моральне і політичне право формувати зміст, а не виступати в ролі статиста”, — наголосив Юрій Маслов.
Євроінтеграція у цьому контексті вимагає від нас реальної імплементації європейської водної політики. Програми ЄС для Дунайського регіону відкривають доступ до фінансових інструментів та технологій, але взяти їх ми зможемо лише за умови сильної суб’єктності. Ми маємо унікальний шанс перетворити водну дипломатію на драйвер стратегічного розвитку українського Подунав’я, переходячи від декларацій до прагматичних, жорстких та вигідних Україні рішень.
