3–4 липня 2025 року у Фрумушиці-Новій пройшов п’ятий Національний день участі в Україні. Цього разу ключовою темою стали виклики й потенціал українського Придунав’я.
Дунайський регіон — це територія, де екологія, економіка і безпека скрізь пов’язані. Зникнення води в каналах і озерах означає втрату природних систем, та несе ризики для сільського господарства, рибного промислу, питного водопостачання. Відсутність якісної логістики відрізає громади від ринку й обмежує будь-яке виробництво. Брак інженерів і технічних кадрів ставить під сумнів реалізацію навіть найкращих інфраструктурних планів.
Учасники заходу акцентували, що для цього регіону потрібна послідовна політика з чіткими повноваженнями, фінансуванням і відповідальністю. Окремо говорили про необхідність відновлення меліоративної інфраструктури, захисту дельти Дунаю, впровадження розумного управління водними ресурсами.
Одна з головних тем — транспортна і прикордонна інфраструктура. Присутні неодноразово наголошували: без мостів, логістичних маршрутів, електрифікації та покращення сервісу на кордоні розвиток просто неможливий. Якщо не змінити логістику, жоден аграрний кластер не зможе масштабуватись. Якщо не підсилити енергетичну автономію — не вдасться втримати виробництво в регіоні.
Вразливою темою залишається доступність фінансових інструментів. Ми говорили про потребу створення механізмів, які дозволять громадам не чекати на рішення з центру, а ініціювати зміни самостійно. Місцеві бюджети, гарантовані кредити, цільове інвестування — усе це має стати частиною регіональної політики.
Під час заходу Юрій Маслов, президент Асоціації “Стратегія ЄС для Дунайського регіону” модерував панель “Екологічне відновлення української частини дунайського регіону”. Він також зазначив:
“Ми маємо трансформувати регіон в інноваційний хаб, при цьому не зруйнувавши екосистему, не забруднивши воду, не виштовхнувши тварин із їхнього способу життя. Регіону потрібен доступ до рішень — через інвестиційні інструменти, енергетичні програми, регіональне планування”.
У контексті збереження дельти Дунаю обговорювали створення заповідної зони. Дельта — надзвичайно складна і вразлива екосистема. Вона потребує охорони та стратегічного планування, де враховані інтереси природи, бізнесу і місцевого населення. Така зона могла б дати чіткі правила використання територій, зменшити конфлікти і закласти основу для сталого розвитку.
Громади Придунав’я вже працюють у європейській логіці: співпраця з Молдовою та Румунією, транскордонні проєкти, збереження етнокультурної спадщини, формування нових кластерів. Але інтеграція в Європейський Союз — це процес, що починається з малого: з довіри до громад, з підтримки локальних ініціатив, з конкретних інфраструктурних рішень. І щоб ця динаміка не зупинилась — потрібна підтримка національного рівня.
Придунав’я показує — де є чіткий запит на розвиток, спільну відповідальність і доступ до інструментів, там з’являється й нова якість державної політики. Важливо не втратити цю точку росту і не відкласти її реалізацію ще на одне десятиліття. Без участі громад не відбудеться жодна реформа. Саме на місцях видно, що реально працює, а що — лише на папері. І саме тут — у Фрумушиці-Новій — ці сигнали звучать особливо чітко.
